Чому Apple не випускає потужний ігровий ноутбук

Відеоігри зараз є одним з найбільш активно зростающих сегментів розваг. І це не порожні слова — зараз ігрові консолі Sony і Microsoft знаходяться в дефіциті. Те ж можна сказати про ігрові відеокарти NVIDIA та AMD. Паралельно з цим багато компаній випускають ті чи інші рішення для кіберспортсменів — від мишей і крісел до дуже «високочастотних» дисплеїв. Не варто забувати й про купу програмних поліпшень. Це, наприклад, технологія NVIDIA Reflex, яка дозволяє зменшити лаг між натисканням на кнопку і реакцією на екрані, що важливо для мережевих шутерів.

Однак при цьому компанія Apple стоїть осторонь від світових трендів, відкрито ігноруючи масову моду на геймерські ноутбуки та комп'ютери. У цій статті ми спробуємо розібратися у причинах цього.

Залізне питання

Давайте для початку згадаємо, що таке ігровий ноутбук і чим він відрізняється від звичайного. Отже, геймерський лептоп — це найчастіше потужна і гаряча машинка, яка оснащена продуктивним залізом і має потужну систему охолодження. А це означає, що такий девайс буде великим, важким, неповоротким, гучним і гарячим. Адже який-небудь умовний мобільний i7 Core i9-9980HK з 8-ма ядрами, 16 потоками та частотою від 2,4 до 5,0 ГГц потрібно охолодити. А його теплопакет, на хвилиночку, становить 45 Вт.

Другим аспектом, який також потребує охолодження, є ігрова відеокарта. Найчастіше це NVIDIA в дизайні Max-Q або Max-P, яка викидає від 80 Вт тепла і більше. Так що система жодним чином не буде холодною без потужної СО. А це високий рівень шуму, блок живлення ват на 250 і акумулятор, якого вистачить, щоб добігти від однієї розетки до іншої.

Не варто забувати про дисплеї. Задля ігрової продуктивності і якісного відеопотоку застосовується прискорення частоти оновлення дисплея. Зустріти в ігрових лептопах IPS-екран на 144 Гц можна легко.

А тепер подивіться на свій тонкий і легкий MacBook Air або Pro. Найбільше там гріється саме CPU — максимум 45 Вт в моделях останніх років. Дискретна графіка якщо і є, то вона споживає куди менше. Зате при цьому в наявності досить тонкий корпус і оптимізований софт. А частота оновлення екрану Retina не перевищує 60 Гц. Це вистачає для роботи і перегляду відео, але замало для швидких мережевих боїв. При цьому акумулятор розрахований на тривалу роботу, а не на роль такого собі пристрою безперебійного живлення, щоб дотягнути до розетки.

Та й проблема тротлінга з 2018 року нікуди не зникла. Процесори при нестачі охолодження просто скидають частоти, що знижує продуктивність. В іграх таке не пройде.

Нарешті, не варто забувати, що підтримка технології CUDA компанії NVIDIA закінчилася у 2019 році через погіршення відносин між виробниками. Хоча у компанії є доступ до відеокарт AMD Radeon, однак це не останні рішення 6000-ї та 5000-ї лінійок, так що чекати від них рекордів ігрової продуктивності не варто.

Проміжний підсумок — компанія Apple не використовує останнє ігрове залізо через його ненажерливість і необхідність агресивно його охолоджувати. Також компанія не використовує найпотужніші відеокарти і найбільш високочастотні дисплеї, віддаючи пріоритет тривалій роботі, а не рекордам геймінгу.

А що з софтом?

Ще одним «антигеймерским» аспектом можна вважати закритість програмного забезпечення. MacOS хоча і дозволяє запускати ігри, проте вона не підтримує сучасні ігрові фреймворки. Тільки у 2019 році силами творців пакету Parallels Desktop в ОС з'явилася підтримка DirectX 11. Це зробило запуск ігор і важких графічних програм для Windows на macOS трохи простіше.

При цьому OpenGL і OpenCL, які також використовуються для багатьох ігор, були оголошені застарілими ще в 2018-му, запропонувавши замість них Metal. Однак для розробників, схоже, було критично використовувати більш звичні рішення. При цьому мережеві джерела уточнюють, що на M1 підтримка OpenGL є, але сама компанія не дає коментарів з цього приводу.

При цьому, пограти на MacOS можна, проте найчастіше це старі ігри, які запускаються на емуляторах або нативні, які не вимагають великої продуктивності і сучасних програмних рішень. Також не варто забувати, що Apple позиціює свої ноутбуки як «довготривалі» рішення для роботи, а не для розваг.

Проміжний підсумок — операційна система розробки Apple технічно може підтримувати ігри, однак це або старі/невимогливі рішення, або емульовані, або написані з використанням Metal. А таких мало, оскільки розробники не особливо горять бажанням створювати та підтримувати ігри на різних фреймворках.

Фінансове питання

Загальновідомо, що техніка Apple дорога. Однак, крім ціни, не варто забувати ще про поняття маржинальності. Тобто, різниці між витратами на створення товару (собівартість) і сумою, яку компанія отримує від кінцевого споживача. Суть в тому, що маржинальність апаратного забезпечення низька. А ось у софта вона, навпаки, висока. Адже залізо розробляють Intel, AMD, NVIDIA та інші. Операційну ж систему створює сама Apple. Саме вона, включаючи Metal та інші рішення, і виступає головним фактором ціни.

При цьому компанія відмінно розуміє, що ігровий ринок дуже хиткий. По-перше, потрібно зацікавити геймерів і розробників, що складно із зазначених вище причин. По-друге, якщо компанія хоче отримувати більше грошей, потрібно створювати свої студії, а це процес довгий і витратний. І, по-третє, Apple давно вже залишила геймерський ринок, так що повторно пробитися на нього буде дуже складно.

Відзначимо, що в 1996 році компанія випустила приставку Apple Bandai Pippin, проте брак програмного забезпечення та ігор, а також найпотужніша конкуренція з боку PlayStation і Sega Saturn прирекли новинку на забуття. При цьому свою палицю в колеса вставила і ціна — 600 доларів. Для пристроя на базі процесора PowerPC 603e на 66 МГц з урізаною Mac OS, чотиришвидкісним CD-ROM-приводом і відеовиходом вона була занадто велика.

Проміжний підсумок — з фінансової точки зору компанії Apple немає потреби випускати ігрові ноутбуки і ПК, консолі та інше. З мобільними іграми впораються і фірмові процесори для iPhone та iPad, а більшого поки не потрібно.

А що ж далі?

На сьогодні складно прогнозувати, чи буде компанія з Купертіно створювати ігрові рішення. Натяки на це є, Адже фірмовий M1 досить потужний, щоб запустити Windows-версію гри за допомогою програми CrossOver, та ще й в режимі апаратної емуляції x86-ї архітектури. Перевірені були Team Fortress 2, Among Us і The Witcher 3, всі вони запустилися і працювали штатно.

Можна припустити, що компанія цілком здатна створити продуктивні рішення для ігор. Тим більше, що на підході очікуються фірмові графічні процесори Apple. Тому варто почекати, можливо, в майбутньому це окупиться.